26 вересня 2022 ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Нормативно-правова база
Регуляторна політика
Цивільний захист
Звернення громадян
  • Запобігання проявам корупції
  • Публічна інформація
  • Соціально-економічний розвиток
    Спостережна комісія
    Інвестиційний довідник
  • Містобудування та архітектура
  • Бюджет, фінанси, податки та збори
  • Розрахунки за енергоносії
  • Енергозбереження
  • Публічні закупівлі
  • Соціальний захист населення
  • Протидія домашньому насильству
  • Все про COVID-19
  • Гуманітарний розвиток району
  • Влада і громадськість
  • Громадська рада
  • Прес-центр
  • Реформи в Україні
  • Європейська інтеграція
  • Виборець має знати
  • Інформація з установ району
  • Пасажирські перевезення
  • Охорона навколишнього природного середовища
  • АРХІВ НОВИН

    « Вересень 2022 »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
          1 2 3 4
    5 6 7 8 9 10 11
    12 13 14 15 16 17 18
    19 20 21 22 23 24 25
    26 27 28 29 30    
    Головна>Прес-центр>Україну стільки разів хотіли знищити, але не змогли – звернення Президента Володимира Зеленського
    Четвер, 03 березня 2022 12:36

    Україну стільки разів хотіли знищити, але не змогли – звернення Президента Володимира Зеленського

    Незламний народе непереможної України!

    Рівно два роки тому в Україні було зафіксовано перший випадок COVID-19. Перші тижні боротьби з ним були надскладними. Але ми були єдиними, а отже – сильними, а отже – вистояли. Рівно тиждень тому Україну атакував інший вірус. Інша хвороба. І ті, хто страждає на тяжку анексію та окупацію чужих земель. Тиждень тому о 4-й ранку Росія вторглася в нашу незалежну Україну, на нашу землю. Гострий припадок агресії, манія величі, манія переслідування. Важкі психологічні комплекси і як наслідок – ракетні комплекси. Реактивна артилерія. Танки та інша бронетехніка – просто як сарана. Перші години та дні повномасштабної війни були дійсно надскладними. Але ми були єдиними, а отже – сильними, а отже – вистояли. І так буде й далі. І далі стоїмо.

    Стоїмо так, що окупанти змушені були міняти тактику. Ракетно-бомбові удари Росії по українських містах – це зізнання, що не змогли зробити нічого суттєвого на нашій землі. Усі лінії нашої оборони збережені. На жодному зі стратегічних напрямків у ворога немає успіху. Вони пригнічені. Вони приречені. Київ вистояв цю ніч і витримав черговий ракетно-бомбовий удар. Спрацювала наша протиповітряна оборона. Херсон, Ізюм, усі інші міста, по яких окупанти били з повітря, били сильно, потужно, нічого їм не віддали. Чернігів, Суми, Миколаїв тримають оборону. Одеса. Вони хочуть зруйнувати ще Одесу. Але побачать лише дно Чорного моря. Бо вони – дно. Мішенню Росії став Успенський собор у Харкові. Одна з найдавніших православних памʼяток міста, памʼяток України. На час війни собор – це укриття для харківʼян. Укриття для всіх людей: і віруючих, і невіруючих. Для всіх, бо всі є рівні. Святе місце. Тепер – побите війною. Вони не бояться навіть цього! Користуються тим, що Бог не дає моментальної відсічі. Але він бачить. І відповідає. Відповідає так, що не вам сховаєтесь. Немає такого бункера, щоб пережити відповідь від Бога. А собор ми точно відновимо – щоб жодного сліду війни там не залишилося. І навіть якщо ви зруйнуєте всі наші українські собори та церкви – ви не зруйнуєте нашої щирої віри в Україну і в Бога. Віри в людей. Ми відновимо кожний будинок, кожну вулицю, кожне місто. І говоримо Росії: вчіть слова «репарації» та «контрибуції». Ви відшкодуєте усе нам, що зробили проти України. В повному обсязі. А тих, хто загинув, – не забудемо. Ми – разом з Богом.

    Ви прийшли руйнувати наші міста. Знищувати наших людей. Забирати у нас все, що нам дороге. Ви відрізаєте мирним мешканцям України електрику, воду, опалення. Ви залишаєте людей без їжі, ви залишаєте нас без ліків. Ви розстрілюєте маршрути, за якими можна провести евакуацію. Немає такої зброї, яку б ви не використали проти нас, проти вільних громадян України. А тепер ви виходите й розповідаєте своїм пропагандистам, що ви збираєтеся послати в Україну так звані гуманітарні колони... Запамʼятайте, безбожники: коли мільйони людей проклинають, вам нічим рятуватися.

    Українці в усіх регіонах нашої держави, які обпалені війною, отримають від нас усе необхідне. Координаційні штаби працюють на повну. Справжні гуманітарні вантажі – в дорозі. Наш уряд уже підготував програму спеціальної допомоги для всіх українців, які втратили можливість працювати. Зараз. Через війну. Там, де бойові дії! Кожен найманий працівник, кожен ФОПівець, кожен наш громадянин України, у якого Росія забрала можливість працювати, отримає по шість із половиною тисяч гривень без жодних умов. Спеціально наголошую для українців старшого віку. Попри війну ми забезпечуємо повну виплату пенсій. Проіндексованих пенсій. Як це й має бути згідно із законом. З 1 березня пенсії для українців проіндексовані на 14%. Гроші вже пішли в банки. Усі виплати будуть проведені повністю.

    Україна щоденно отримує зброю від наших партнерів. Від справжніх друзів. Щоденно все більше й більше потужної зброї. Україна вже зустрічає іноземних добровольців, які їдуть у нашу державу. Перші із шістнадцяти тисяч. Вони їдуть захищати свободу. Захищати життя. Для нас. Для всіх. І це буде успішно. Я в цьому впевнений

    Ми пережили у своїй історії й на своїй рідній землі дві світові війни, три голодомори, Голокост, Бабин Яр, Великий терор, вибух у Чорнобилі, окупацію Криму та війну на сході нашої держави. У нас немає величезної території –від океану до океану, немає ядерної зброї, ми не заповнюємо світовий ринок нафтою та газом. Але в нас є наші люди й наша земля. І для нас – це золото. Саме за це ми боремось. Нам немає що втрачати, крім власної свободи та власної гідності. Для нас це є найбільший скарб. Нас стільки разів хотіли знищити. Але не змогли. Хотіли стерти з лиця землі. Але не вдалося. Били в спину. А ми стоїмо на ногах. Хотіли, щоб ми мовчали. Але нас почув увесь світ. Ми пройшли стільки всього! І якщо хтось думає, що, подолавши все це, українці – всі ми – злякаємося, зламаємось або здамося, він просто не знає нічого про нас, про Україну. І йому нічого робити тут, серед нас. Він чужий. Иди домой. К себе домой. Защищать своих русскоязычных людей. Не по всему миру. А у себя дома – там тоже не мало, около 150 миллионов. А тут...

    Слава Україні!

    Переглядів 126
    Розробка: Відділ інформаційних технологій
    апарату Волинської облдержадміністрації
    Інформаційне наповнення:
    Ковельська районна державна адміністрація
    Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Ковельській райдержадміністрації.
    Адреса: 45000, м. Ковель, вул. Незалежності, 73, факс (0332) 772959, E-mail: info@koveladm.gov.ua
    © 2014 koveladm.gov.ua